Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №19/94
Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №19/94
Ухвала КГС ВП від 20.02.2018 року у справі №19/94

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 19/94 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Зоря"

на ухвалу господарського суду Полтавської області

від 27.01.2015 року

та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 23.02.2015 року

за заявою Публічного акціонерного товариства

"Родовід Банк"

про поновлення пропущеного строку з

виконання наказу та видачу дублікату

наказу від 06.08.2010 року

у справі № 19/94

господарського суду Полтавської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Родовід Банк"

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Зоря"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Лашка І.І.

відповідача - Суворова П.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області у даній справі від 22.07.2010 року, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом з розстроченням виконання рішення терміном на три роки. Також присуджено до стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 25 500 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.08.2010 року видано накази на примусове виконання цього рішення зі строком дії до 07.08.2013 р. та розстрочкою виконання терміном на три роки.

ПАТ "Родовід Банк" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою про відновлення пропущеного строку для пред"явлення вищевказаного наказу до виконання та про видачу дубліката наказу у зв"язку з втратою його оригіналу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.01.2015 року (суддя Безрук Т.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.), поновлено строк для пред'явлення до виконання та видано дублікат наказу господарського суду Полтавської області від 06.08.2010 року у справі № 19/94 про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом.

В касаційній скарзі ТОВ "Зоря" просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.01.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року у даній справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права. Скаржник вважає, що стягувачем не доведено належними доказами поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та наявність підстав для видачі його дубліката.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, 22.07.2010 року господарським судом Полтавської області прийнято рішення у даній справі про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом з розстроченням виконання рішення терміном на три роки, на виконання якого 06.08.2010 року видано наказ, строком дії до 07.08.2013 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області від 29.04.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" на тій підставі, що в пред'явленому на виконання виконавчому документі зазначено про надання боржнику розстрочки виконання рішення терміном на три роки зі сплатою присуджених сум рівними частинами щомісячно до 28 числа кожного місяця, проте не зазначено суми, що підлягає щомісячному стягненню. Крім того, відсутня інформація про наявний розмір заборгованості за рішенням суду на дату пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки довідка про розмір заборгованості датована 26.12.2012 року, а заява про примусове виконання подана 22.04.2013 року.

Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження надіслана на адресу ПАТ "Родовід Банк" рекомендованим листом за вих. № 4160 від 30.04.2013 року.

30.07.2013 р. стягувачем подано заяву до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області за вих. № 27-11.2.1.-б.б/356 про прийняття до виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі № 19/94 від 06.08.2010 року про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" залишку несплаченої заборгованості по кредиту у сумі 4234759,94 грн., з посиланням на те, що до даної заяви додано оригінал відповідного наказу (додаток № 2 до заяви), що підтверджується відміткою канцелярії ДВС.

Постановою державного виконавця цього відділу ДВС від 02.08.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 25 500 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання рішення (згідно виконавчого документа стягненню підлягає 25 736 грн., тоді як в силу ст. 21 цього Закону на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті).

У поданій до суду першої інстанції заяві стягувач посилається на те, що наказ про стягнення 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами та 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом та наказ про стягнення 25 500 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано до державної виконавчої служби разом із заявою від 30.07.2013 року. Крім того, дані накази виготовлені на одному аркуші.

Разом з тим, постановою ВДВС Кобеляцького РУЮ від 04.09.2013 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення 25 500 грн. витрат державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а постановою від 29.10.2013 р. закінчено дане виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником добровільно сплачено заборгованість. Оригінал даного наказу повернуто до господарського суду, як виконаний.

16.07.2014 р. та 03.10.2014 р. стягувачем направлено запити до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про хід виконавчого провадження з виконання наказу про стягнення 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом.

ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області у відповіді від 04.11.2014 р. за №11493 зазначило про повернення 13.05.2013 р. вказаного наказу без виконання постановою ВП № 37753522 на підставі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" разом з виконавчим документом.

10.11.2014 р. стягувач звернувся до цього відділу ДВС зі скаргою на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про порушення строків відкриття виконавчого провадження з виконання наказу про стягнення 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 36 4071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом, в задоволенні якої відмовлено (відповідь від 21.11.2014 р. за № 11954) з тих підстав, що вказаний наказ до ВДВС на виконання не надходив.

Зазначені обставини стали підставою для звернення стягувача до суду з заявою про поновлення пропущеного строку з виконання наказу від 06.08.2010 року у даній справі про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом та про видачу дубліката наказу.

Стягувач також зазначив, що про втрату наказу дізнався лише 25.11.2014р. з листа ВДВС № 11954. Також позивачем надано довідку про втрату наказу.

Задовольняючи вимоги вказаної заяви, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що рішення господарського суду Полтавської області у даній справі від 22.07.2010 р. відповідачем не виконано, а причини пропуску строку на пред'явлення наказу суду до виконання є поважними.

Відповідно до приписів статті 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України, згідно якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

В силу статті 120 цього ж Кодексу у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Разом з тим, за приписами частини 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право, окрім іншого, подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку його пред'явлення до виконання.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, спірний наказ втрачено. При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов"язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з документами на підтвердження факту його втрати. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано доказів, передбачених частиною 3 статті 120 ГПК України, якою визначено перелік документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати, зокрема, якщо наказ втрачено стягувачем - додається його довідка, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації.

Відтак, враховуючи виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" вищезазначених вимог закону, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про можливість задоволення заяви стягувача про відновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу господарського суду Полтавської області у справі № 19/94 від 06.08.2010 року про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9 440 494,35 грн. боргу за кредитом, 50 000 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364 071,58 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення господарського суду Полтавської області у справі № 19/94 від 22.07.2010 р., ухвалене на користь позивача, залишилось не виконаним протягом майже 5 років, що є порушенням статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права на виконання рішення суду протягом розумного строку.

У статті 124 Конституції України та у статті 115 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 193 цього ж Кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, ухвала суду першої та постанова апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для скасування вказаних судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року у справі № 19/94 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко